Міський квест Metravel
Місто Кутаїсі: безкоштовний піший маршрут «Квест по Кутаїсі: золотий вік Грузії» за пам'ятками. 8 точок. Приблизно 2 год 30 хв. Завдання та легенди — прямо зі
Кутаїсі пам'ятає золоті епохи давньої Колхіди та об'єднаної Грузії. Їхні сліди досі визначають характер міста.
Спершу — Колхіда. Три тисячі років тому греки називали цей край країною золота: сюди, до царя Еета, плив на «Арго» Ясон по золоте руно, і без тутешньої царівни Медеї нічого б у нього не вийшло. Давні автори називали столицю Колхіди Аїя — і грузинська традиція розміщує її саме тут, на берегах Ріоні. Легенда стояла на цілком земному ґрунті: старателі в сусідніх горах століттями розстеляли в золотоносних струмках баранячі шкури — і діставали їх з води золотими.
Потім — Багратіди. Тисячу років тому цар Баграт III уперше зібрав грузинські землі в одне царство, і столицею об'єднаної Грузії став не Тбілісі, а Кутаїсі: понад століття, до 1122 року, країною правили звідси. Від тієї епохи над містом лишився головний свідок — собор Баграті на пагорбі Укімеріоні, його видно майже з будь-якої точки маршруту. До нього ти й прийдеш — але не одразу.
Сьогодні ти пройдеш обидва золоті віки наскрізь: від артисток у міському саду, через театральну площу та головний базар Імереті — до річки, моста зі старого грузинського кіно, єврейського кварталу й нагору, до собору тисячолітньої витримки.
Що робити: 1) Читай історію та завдання на кожній точці. 2) Знайди місце на карті й підійди до нього. 3) Роззирнись навколо та дай відповідь на питання.
Маршрут пішохідний, близько трьох з половиною кілометрів; майже весь він рівний, лише наприкінці — підйом до собору Баграті, неквапливий і з краєвидами. Починаємо в самому центрі, у міському саду поруч з площею Давида Агмашенебелі. Для завдання на базарі обирай денні години торгівлі. Уперед!
Точки маршруту по черзі — що це за місця і чим вони цікаві. Завдання та відповіді залишаються в самому квесті.
Золотий вік міста живе не лише в царських скарбах: його можна почути в пісні. У Центральному саду поруч з головною площею стоїть пам'ятник сестрам Ішхнелі, чиї виступи стали частиною музичної пам'яті Кутаїсі.
Поруч з театром міська сцена продовжується на звичайній лавці. Тут сидять актор Іпполіт Хвичія і хлопчик, захоплений тим, що дорослий показує йому в піднятій руці.
Від театру йди на захід, у бік річки, — за кілька хвилин пірнеш у найгамірніше місце міста. Зелений базар, він же центральний ринок, займає цілий квартал і працює головним ринком Імереті стільки, скільки місто себе пам'ятає.
Від базару спускайся до річки та тримай шлях на південь уздовж берега — до білого ажурного мосту. Ріоні тут зовсім не курортна річка: зелена, швидка, вона гуркоче по камінню через усе місто — та сама річка Колхіди, якою, якщо вірити легенді, аргонавти піднімалися вглиб країни золотого руна.
Точка за бажанням — і найзолотіша з можливих. У двох кроках від Білого мосту, на вулиці Пушкіна, 18, стоїть Кутаїський державний історичний музей — він працює з 1921 року, і в його фондах понад двісті тисяч предметів: старожитності Західної Грузії від колхідських бронз до середньовічних карбованих ікон і зброї.
Стара вулиця приводить до людини, яка допомогла грузинському літературному світові заговорити іншою мовою. Біля синагоги Борис Гапонов сидить на лавці, занурений у свої думки.
Тепер — угору. Від єврейського кварталу шлях через Ріоні виводить до вуличок, що ведуть на пагорб Укімеріоні; підйом займе хвилин п'ятнадцять, і з кожним поворотом собор буде все ближче й більший.
Не йди від собору одразу — обійди його до краю пагорба, туди, де урвищем обривається схил і відкривається місто. Звідси Кутаїсі видно весь: зелена стрічка Ріоні ділить його надвоє, унизу тісняться черепичні дахи й різьблені балкони старих кварталів, за ними — площа з фонтаном, купол театру, а далі гори Імереті аж до обрію.
Цей маршрут — частина міських квестів Metravel. Нижче — інші квести цього міста та міста з квестами поруч.