Міський квест Metravel
Місто Софія: безкоштовний піший маршрут «Квест Софією: Сердика під ногами» за пам'ятками. 12 точок. Приблизно 2 год 20 хв. Завдання та легенди — прямо зі
Це місто мало щонайменше чотири імені. Фракійське плем'я сердів дало йому перше, ще до нашої ери. Римляни, завоювавши поселення близько 29 року до нашої ери, перетворили його на Сердику — і, за переказом, сам імператор Костянтин Великий, об'їжджаючи свою імперію, говорив про неї: «Сердика — це мій Рим». Перевірити ці слова документально не можна, це переказ, який люблять переповідати в Софії, — але те, що Костянтин справді бував тут і місто за нього розквітло, історики підтверджують твердо.
У 447 році Сердику вщент спалили гуни Аттіли. Візантійський імператор Юстиніан відбудував її заново й назвав інакше — Тріадиця. Ще за три з половиною століття, у 809 році, місто взяв болгарський хан Крум, і слов'яни перейменували його на Средець. І лише в XIV столітті в назви з'явився четвертий і останній варіант — Софія. Чому саме так — дізнаєшся пізніше, наприкінці маршруту: це буде не розповідь, а розгадка.
Усі ці епохи не змінювали одна одну безслідно — вони вляглися одна на одну шарами в одному-єдиному кварталі старого центру, тому самому, яким ти зараз пройдеш. За півтори-дві години неквапливої прогулянки ти побачиш античну бруківку під склом просто посеред площі, єдину в місті діючу мечеть XVI століття, синагогу з найбільшою в країні люстрою, ринок у неовізантійському стилі, церкву, що вросла в землю, найстарішу будівлю міста — старшу за саме слово «Софія» в її нинішньому звучанні, і, нарешті, собор, який почали будувати на подяку за визволення країни.
Що робити: 1) Читай історію та завдання на кожній точці. 2) Знайди місце на карті й підійди до нього. 3) Озирнися навколо й дай відповідь на запитання.
Маршрут піший, близько двох кілометрів, повністю в межах пішохідного центру. Починаємо на вулиці Екзарх Йосиф, біля синагоги з мавританськими арками. Уперед!
Точки маршруту по черзі — що це за місця і чим вони цікаві. Завдання та відповіді залишаються в самому квесті.
Тут, за пару кварталів одна від одної, стоять діюча мечеть, синагога й кілька православних храмів — софійці гордо називають це місце «квадратом толерантності». Почнемо маршрут із наймолодшої із цих будівель за вірою, але не за віком каменю.
Будівлю зводили в 1909–1911 роках за проєктом архітектора Наума Торбова — вважають, що це його найкраща робота: неоренесанс із нотами неовізантійського й необарокового стилю, понад три тисячі квадратних метрів під одним дахом. За соціалізму ринок закрили на реконструкцію в 1988 році й протримали закритим понад десять років — знову він відкрився вже на Великдень 2000-го.
Просто навпроти ринку, через бульвар, стоїть невисока будівля із червоної цегли з одним мінаретом. Це мечеть Баня-Баші, збудована в 1566 році, — вважають, що автором проєкту був Мімар Сінан, головний архітектор Османської імперії (документальних підтверджень цьому небагато, але традиція твердо приписує йому цю будівлю).
Від мечеті перейди на сусідню площу — там стоїть значно ошатніша будівля, уся в кольоровій керамічній плитці. Це колишні Центральні мінеральні лазні, збудовані в 1906–1913 роках за проєктом болгарина Петко Момчилова й уже знайомого тобі Фрідріха Грюнангера.
Години роботи: вт–нд 10:00–18:00, понеділок вихідний. · Квиток: 9,78 лв (близько 5 €) дорослий; 3,91 лв (близько 2 €) пільговий (учні 7–18 років, студенти, пенсіонери); діти до 7 років безкоштовно. Кожного першого четверга місяця — безкоштовний вхід.
Від лазень спускайся до площі Незалежності — там, у переході біля станції метро «Сердика», ховається одна з найменших і найнезвичайніших церков Софії. Її збудували в XVI столітті на місці давнішої споруди й назвали на честь святої Петки Тирновської — небесної покровительки гільдії сідлярів і лимарів («самарджії» — майстри із сідел, звідси й друга частина імені).
Зроби кілька кроків — і опинишся на самій площі Незалежності, між будівлею уряду, ЦУМом і готелем «Шератон». Під ногами тут не просто бруківка: у 2010–2012 роках, коли будували другу лінію метро, робітники натрапили на справжній античний квартал і вирішили не закопувати знахідку, а показати її людям.
За кілька десятків метрів, там, де починається бульвар Вітоша, на високому постаменті стоїть золотиста жіноча постать — і це окрема історія про те, як непросто розібратися в іменах. До 1990 року на цьому самому постаменті стояв пам'ятник Леніну.
Це церква Святого Георгія, найстаріша споруда Софії з усіх, що дожили до наших днів. Її звели на початку IV століття як римську лазню або залу прийомів — учені досі сперечаються про точне призначення, — а пізніше перебудували на християнський храм.
Вийди із дворика на бульвар Цар Визволитель та йди на схід — хвилин за десять праворуч відкриється маленька, але неймовірно ошатна церква в російському стилі, ніби її перенесли сюди просто з Москви XVII століття.
Продовжуй шлях на схід і південь — за кілька хвилин з'явиться невисока церква, значно скромніша за все, що ти бачив досі. Не проходь повз: перед тобою найважливіша будівля сьогоднішнього маршруту.
Останні кроки маршруту — і перед тобою розгортається головний храм країни, один із найбільших православних соборів Балкан. Його почали будувати на подяку російським (і союзним) солдатам, які загинули у війні 1877–1878 років, що звільнила Болгарію від османського панування.
Точка за бажанням — вхід до крипти розташований із північного боку собору, окремо від головного входу до храму. У напівтемних склепінчастих залах крипти зберігається зібрання болгарських ікон і церковного живопису X–XIX століть — за деякими оцінками, одна з найбільших колекцій православних ікон у Європі: роботи з Несебира, Банско, Тирново й інших іконописних шкіл країни.
Години роботи: вт–нд 10:00–18:00 (каса до 17:30); понеділок і офіційні свята — вихідні. · Квиток: 8 лв дорослий; 4 лв пільговий (школярі, студенти, пенсіонери); у четвер 3 лв; сімейний квиток (2 дорослих + діти до 18) — 14 лв.
Цей маршрут — частина міських квестів Metravel. Нижче — інші квести цього міста та міста з квестами поруч.