Міський квест Metravel
Місто Кам'янець: безкоштовний піший маршрут «Квест Кам’янцем: Біла вежа й велетні» за пам'ятками. 10 точок. Приблизно 2 год. Завдання та легенди — прямо зі
Близько 1276 року волинський князь Володимир Василькович відправив на північ своїх земель «мужа хитра, именем Алексу» — шукати місце для нового міста. Алекса знайшов високий берег річки Лісної, місто зрубали й назвали Кам'янцем — «зане бысть земля камена», бо земля тут кам'яна. А над містом піднявся кам'яний стовп заввишки майже тридцять метрів — вежа-донжон, єдина з веж волинського типу, що цілком дожила до наших днів.
Літопис літописом, але кам'янчани мають і власну версію. Вежу, кажуть, будували велетні, а щоб зручніше було дотягуватися до кладки, працювали навколішки, тому й робота йшла швидко: вежа росла на очах. Закінчивши роботу, велетні випросталися на повний зріст і пішли за річку Лісну семимильними кроками — а там, де відбилася одна з їхніх велетенських ступень, виросло село, яке так і назвали: Ступичеве.
І ще одна загадка: вежу давно називають Білою вежею. Як ця назва співвідноситься з її справжнім виглядом, ти дізнаєшся ближче до кінця маршруту, коли станеш біля підніжжя.
Сьогодні ти пройдеш старий Кам'янець: від костелу, який устиг побувати рестораном, до церкви на пагорбі та пам'ятника людині зі щитом, потім через торговий квартал колишнього містечка — повз стару аптеку до бібліотечної стіни з портретом ученого. Далі будуть тихі стіни колишньої синагоги, сама вежа, великий настінний малюнок неподалік і річка, за яку пішли велетні. Маршрут піший, близько півтора кілометра, центром міста.
Починаємо біля костелу святих Петра і Павла — з південного кінця старої головної вулиці.
Точки маршруту по черзі — що це за місця і чим вони цікаві. Завдання та відповіді залишаються в самому квесті.
Католицька парафія в Кам'янці давня: перший костел тут звели 1501 року коштом великого князя литовського Олександра Ягеллончика. 1723 року храм перебудували наново, а в ніч на 6 липня 1924 року в нього вдарила блискавка, і пожежа майже нічого не залишила: з вогню встигли винести лічені речі.
Від костелу йди в старий центр до храму на пагорбі — це Свято-Симеонівська церква, другий після вежі орієнтир Кам'янця, помітний за кілометри від міста. Її історію вирішила одна зустріч.
Тут 1990 року встановили бронзову композицію роботи скульптора Олександра Лищика, уродженця Кам'янця. Кого зображує фігура, сперечаються досі.
Від пам'ятника продовж прогулянку старим торговим кварталом — ти в серці колишнього містечка.
Поряд із вежею збереглася пам'ять не лише про будівничих і князів. На фасаді районної бібліотеки встановлений портрет ученого в круглих окулярах.
Тут, за два кроки від вежі, стоять скромні будівлі XIX століття: колишня синагога «Дер-Меєр» і колишня єврейська школа «Бейт-Мідраш». До війни євреї становили більшість жителів Кам'янця — містечко жило торгівлею, ремеслами й навчанням.
Ось і вона. Майже тридцять метрів заввишки (29,4 метра до верху зубців), тринадцять із половиною метрів у поперечнику, стіни завтовшки два з половиною метри, п'ять ярусів, сполучених сходами всередині кладки.
Якщо час дозволяє, зайди всередину. Від 1960 року у вежі працює музей, філія Брестського обласного краєзнавчого: п'ять ярусів експозиції про середньовічний Кам'янець і про те, як будували й облягали такі вежі, а нагорі — оглядовий майданчик, куди піднімаються в супроводі працівника.
Години роботи: Літній режим: вт–нд 11:00–19:00 (каса до 18:30); вихідний — понеділок. Узимку години скорочуються — звіряйтеся із сайтом музею
Біля площі перед вежею є ще одна причина зупинитися — великий портрет на торці будівлі. Дівчина в хустці займає майже всю стіну, і її обличчя видно здалеку.
Річка Лісна огинає підніжжя пагорба з вежею: саме цей високий берег над водою й обрав колись Алекса для нового міста, і саме за цю річку, якщо вірити легенді, пішли велетні, завершивши будівництво. Десь там, за водою й луками, лежить село Ступичеве — слід велетенської ступні.